25 жовтня 2020 р., неділя
 
 
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
Новини Статті Соціоніка Крамниця Мотиватори Мольфар Українська традиція

Душа погуляла. Як на Київщині весну зустрічали

Share/Bookmark
У наше сьогодення гаївки виринули ще з язичницьких часів. Тоді вони символізували прихід тепла і наближення весняних польових робіт. За допомогою танців і голосних співів наші предки передавали свою енергію природі, щоб усе живе навколо прокинулося і знову ожило. Лідер гурту «ВВ» Олег Скрипка запропонував усім бажаючим цю традицію продовжити у Музеї народної архітектури та побуту в Пироговому.

фото Бориса КОРПУСЕНКА
фото Бориса КОРПУСЕНКА
Гаївки — весняні ігри, які поєднують у собі співи, танці, пантоміму. Співаються гаївки під час народних обрядів одночасно з танцями, хороводами, іграми, які повинні закликати весну та забезпечити хороший урожай. Язичники виконували ці обряди навколо священних гаїв — саме звідси і пішла назва свята. Відомий казкар і завсідник усіх фолькових подій Лірник Сашко розповів «Дню», що під час гаївок здавна співалися спеціальні пісні, з них, власне, і розпочалося дійство: «Гаївки — це справжнє народне свято. Так у народі закликали весну. Кричали: «Весно, приходь»! Чим голосніше, тим краще. А потім уже були танці, веселощі, казки — хто що міг, те і показував. Природно, що звичаї з часом значно змінилися. Але добре, що лишилася основа».

Гаївки, ініційовані Олегом Скрипкою, можна назвати репетицією вже відомого етно-фестивалю «Країна мрій», який щороку проходить у липні і організований знову ж таки зусиллями фронтмена «ВВ». На Співочому полі у музеї під відкритим небом, незважаючи на досить холодний вітер, зібралося чимало людей. Усі бажаючі могли побачити, як працюють народні майстри, повчитися виготовляти ляльки-мотанки чи навіть кувати залізо... Чимало гостей свята приєднувалися до хороводів, танців, співів, які стали своєрідним поєднанням народних обрядових дійств. Поступово традиційні гаївки набули дещо осучасненої форми і перейшли у виступи етно-гуртів «Буття», «Володар», «Гуртоправці», «Чоботи з бугая», а також самого маестро Скрипки, який виконував українські романси.

фото Бориса КОРПУСЕНКА
фото Бориса КОРПУСЕНКА
Фольклорні свята, які влаштовує Олег Скрипка, цікаві перш за все тим, що завжди збирають безліч різних людей — від дітей та молоді (якої, між іншим, більшість) до найстаршого покоління. На гаївках цього разу можна було зустріти багато іноземців, які не без захвату і подиву в очах спостерігали запальні народні гуляння.

Так, професора архітектури Берлінського університету мистецтв Карла Дітера Бодака найбільше вразило те, що гості гаївок вільно почувалися поруч із професійними танцюристами і не відмовляли собі у задоволенні зустріти прихід весни активно. «Я дійсно щасливий, що потрапив на це свято, — зазначає він, — тут панує дивовижна атмосфера. Дивовижно, але в осередку абсолютно чужої для мене культури я почуваюся дуже комфортно. Окрім того, це місце цікавить мене ще й з точки зору тутешньої архітектури, яка видалася мені доволі цікавою».

Треба сказати, що особливу енергетику таких дійств відзначають усі без винятку. «Гаївки — це святе діло. Для душі дуже добре. Напруга відпускає, забувається уся ця політика, — радіє Лірник Сашко, — так добре: усі обличчя знайомі, усі посміхаються. Можна посидіти, випити, як треба, та поспівати від душі. Незнайомі люди підходять, вітаються, знайомляться. Тут усі, немов родичі... Гаївки у Києві дають можливість відчути себе українцем. Хтось сприйме культуру через обрядовість, хтось через концерт, хтось прийшов казку послухати, а хто — щось нове для себе побачить. Це як цеглинки, які додаються і додаються»...
Share/Bookmark